МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до курсового проектування з прикладної механіки (для студентів 2 курсу спеціальності 7.092202 “Електричний транспорт”) ХАРКІВ – ХНАМГ – 2004 Методичні вказівки до курсового проектування з прикладної механіки (для студентів 2 курсу спеціальності 7.092202 “Електричний транспорт”). Укл: Шпачук В.П., Кузнецов О.М. – Харків: ХНАМГ, 2004. – 52 с. Укладачі: В.П.Шпачук, О.М.Кузнецов Рецензент: В.Ф.Жуков Рекомендовано кафедрою теоретичної і прикладної механіки, протокол № 8 від 30.08.04 р. ВСТУП Складовими частинами курсу “Прикладна механіка” є: 1. Механіка деформованого твердого тіла (опір матеріалів). 2. Теорія механізмів і машин (ТММ). 3. Машинознавство і деталі машин (ДМ). Курсовий проект (КП) виконують у завершальному розділі – деталях машин – дисципліні, що базується на багатьох областях знань, до яких, окрім опору матеріалів і ТММ, відносяться статистика і теорія імовірності, матеріалознавство та інженерна графіка, взаємозамінність і стандартизація, науки про надійність і тертя, економіка і охорона праці, інформатика (ЕОМ, СПР) і метрологія. Особливо важлива роль надається технології, тобто відомостям про процеси і засоби виготовлення машин – заготівельні (ливарництво, ковка) і обробні виробництва, збирання і робота ВТК, верстати і обладнання, різальний і вимірювальний інструмент і т.п. Вирішення задач у процесі курсового проектування з прикладної механіки суттєво відрізняється від звичайних для студентів підходів, що застосовуються в аналітичних науках – математиці, фізиці, ТОЕ, теоретичній механіці та ін. Якщо в задачах з цих предметів набору вихідних даних відповідає єдина правильна відповідь, то в деталях машин приймаються альтернативні інженерні рішення, характерною особливістю яких є чисельність правильних результатів, що відповідають одним і тим же умовам. З цієї точки зору інженерна практика схожа на медицину, де одного і того ж хворого можна, наприклад, вилікувати як ліками, так і гімнастикою, дієтою, масажем, гіпнозом та іншими методами. Розробка КП паралельно із слуханням лекцій, безліч довідників, які іноді дають суперечливі рекомендації, відсутність досвіду вирішення комплексних задач і конструювання – все це обумовлює труднощі в роботі студента над проектом. Ці методичні вказівки до курсового проектування з прикладної механіки складені для допомоги студентам, в першу чергу, при пошуку відповідей на питання, що виникають на кожному етапі роботи: що робити? Для чого це робиться? Як це робиться? Чому це робиться саме так? Чи можна це зробити по-іншому? Які переваги і недоліки прийнятого рішення? Оволодіння основами методів вирішення задач в курсовому проектуванні з прикладної механіки є базою для наступного їх розширення, поглиблення і закріплення у спеціальних дисциплінах і дипломному проектуванні, а також інструментом першої необхідності в роботі інженера-електромеханіка з електричного транспорту. Методичні вказівки адресовані студентам 2 курсу, які виконують проект з прикладної механіки паралельно з відвідуванням лекцій. Матеріали вказівок враховують реальності сучасного машинобудування і досвід курсового проектування із спеціальності “Електротранспорт”. Передбачається, що використання вказівок сприятиме засвоєнню прийомів проектування, демонстрації його альтернативного характеру, роботі над проблемами оцінки різних варіантів прикладів. Слід відзначити, що запропоноване у цих вказівках вирішення інженерної задачі є одним з багатьох можливих. У додатку наведені позначення, індекси, величини параметрів латинськими, грецькими і українськими буквами. 1. ОСНОВНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ Студенти спеціальності ЕТ вперше зустрічаються з курсовим проектуванням при вивченні прикладної механіки. Курсовий проект – це самостійна робота, що виконується студентом за графіком, розробленим кафедрою і затвердженим деканатом, поза розкладом лекцій, практичних і лабора...